I.Загальна інформація
Адміністративний центр. Адміністративним центром Сумської області є місто Суми. Це обласний центр, який розташований на території Сумського району і є адміністративним, промисловим та культурним осередком регіону. Кількість населення становить близько 190 тис.осіб. Місто засноване у 1652 році.
Нині до складу області входить - 5 районів (сільських районів): Конотопський, Охтирський, Роменський, Сумський, Шосткинський, - 51 територіальна громада, - 15 міст ( із них 7 - обласного значення (Суми, Конотоп, Шостка, Охтирка, Глухів, Ромни, Лебедин), 20 селищ міського типу, 1411 села, 55 селищ. 26 січня 2024 року в Україні набув чинності закон № 3285-IX, який передбачає дерадянізацію адміністративно-територіального устрою України. У новому законі більше немає визначення "селище міського типу", відтак СМТ в Україні більше не буде. Зате з'являється нове поняття - "поселення".
Сумська область – це не лише історія, а й справжній рай для любителів природи, де зелені хащі переплітаються з блакиттю річок, створюючи пейзажі, гідні пензля імпресіоністів. Ця земля славиться своїми лісами, що займають понад 20% території, і річками, як Десна чи Псел, які немов артерії живлять регіон. Уявіть ранковий туман над озером Чеха в Шосткинському районі – місце, де біологічне різноманіття вражає: тут мешкають рідкісні птахи, такі як сіра чапля чи білохвостий орел, а флора включає ендемічні рослини, адаптовані до місцевого клімату. Екотуризм тут процвітає, з маршрутами, що ведуть через заповідники, де ви можете спостерігати за дикою природою без шкоди для екосистеми.
Глибше занурюючись, розглянемо регіональні відмінності: північні ліси багаті на хвойні породи, що забезпечують кисень і слугують бар’єром від забруднень, тоді як південні степи пропонують простори для кінних прогулянок. Національний природний парк “Деснянсько-Старогутський” – перлина регіону, де біологічні процеси, як міграція тварин, демонструють тендітність екобалансу. Актуальні дані на 2025 рік з Державної служби статистики України вказують, що площа заповідних зон зросла на 15% за останнє десятиліття, завдяки зусиллям екологів. Це не просто цифри – це історія боротьби за збереження, де кожен відвідувач стає частиною великої місії.
Емоційно, природа Сумщини лікує душу: психологічні дослідження, опубліковані в журналі “Environmental Psychology”, підтверджують, що прогулянки лісом знижують рівень кортизолу, гормону стресу. Чи пробували ви колись медитувати біля річки Сейм? Це як перезавантаження, де шум води змиває буденні турботи. І ось порада від експерта: відвідайте ці місця восени, коли листя фарбує ліс у вогняні тони – незабутнє видовище!
Адміністративний центр. Адміністративним центром Сумської області є місто Суми. Це обласний центр, який розташований на території Сумського району і є адміністративним, промисловим та культурним осередком регіону. Кількість населення становить близько 190 тис.осіб. Місто засноване у 1652 році.
Нині до складу області входить - 5 районів (сільських районів): Конотопський, Охтирський, Роменський, Сумський, Шосткинський, - 51 територіальна громада, - 15 міст ( із них 7 - обласного значення (Суми, Конотоп, Шостка, Охтирка, Глухів, Ромни, Лебедин), 20 селищ міського типу, 1411 села, 55 селищ. 26 січня 2024 року в Україні набув чинності закон № 3285-IX, який передбачає дерадянізацію адміністративно-територіального устрою України. У новому законі більше немає визначення "селище міського типу", відтак СМТ в Україні більше не буде. Зате з'являється нове поняття - "поселення".
Сумська область – це не лише історія, а й справжній рай для любителів природи, де зелені хащі переплітаються з блакиттю річок, створюючи пейзажі, гідні пензля імпресіоністів. Ця земля славиться своїми лісами, що займають понад 20% території, і річками, як Десна чи Псел, які немов артерії живлять регіон. Уявіть ранковий туман над озером Чеха в Шосткинському районі – місце, де біологічне різноманіття вражає: тут мешкають рідкісні птахи, такі як сіра чапля чи білохвостий орел, а флора включає ендемічні рослини, адаптовані до місцевого клімату. Екотуризм тут процвітає, з маршрутами, що ведуть через заповідники, де ви можете спостерігати за дикою природою без шкоди для екосистеми.
Глибше занурюючись, розглянемо регіональні відмінності: північні ліси багаті на хвойні породи, що забезпечують кисень і слугують бар’єром від забруднень, тоді як південні степи пропонують простори для кінних прогулянок. Національний природний парк “Деснянсько-Старогутський” – перлина регіону, де біологічні процеси, як міграція тварин, демонструють тендітність екобалансу. Актуальні дані на 2025 рік з Державної служби статистики України вказують, що площа заповідних зон зросла на 15% за останнє десятиліття, завдяки зусиллям екологів. Це не просто цифри – це історія боротьби за збереження, де кожен відвідувач стає частиною великої місії.
Емоційно, природа Сумщини лікує душу: психологічні дослідження, опубліковані в журналі “Environmental Psychology”, підтверджують, що прогулянки лісом знижують рівень кортизолу, гормону стресу. Чи пробували ви колись медитувати біля річки Сейм? Це як перезавантаження, де шум води змиває буденні турботи. І ось порада від експерта: відвідайте ці місця восени, коли листя фарбує ліс у вогняні тони – незабутнє видовище!
II.Герб і прапор
Герб Сумсько́ї о́бласті — символічний знак, що виражає історичні й духовні традиції Сумщини. Разом із прапором становить офіційну символіку органів місцевого самоврядування та виконавчої влади Сумської області. Сучасні прапор і герб Сумської області затверджені 12 липня 2000 року 15-ю сесією Сумської обласної ради третього скликання.
Герб Сумсько́ї о́бласті — символічний знак, що виражає історичні й духовні традиції Сумщини. Разом із прапором становить офіційну символіку органів місцевого самоврядування та виконавчої влади Сумської області. Сучасні прапор і герб Сумської області затверджені 12 липня 2000 року 15-ю сесією Сумської обласної ради третього скликання.
III.Географічне положення
Сумська область розташована на північному сході України. З півночі на південь протяжність області 200 км, із заходу на схід – 170 км. На півночі та сході область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Російської Федерації. Протяжність державного кордону з Російською Федерацією, що проходить по території області, складає 562,5 км. На півдні і південному сході область межує з Полтавською і Харківською, на заході – з Чернігівською областями України. Відстань від міста Суми до столиці України – Києва залізницею становить 350 км, шосейним шляхом – 359 км. Загальна площа складає 23, 8 тис. км2.
Сумська область розташована на північному сході України. З півночі на південь протяжність області 200 км, із заходу на схід – 170 км. На півночі та сході область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Російської Федерації. Протяжність державного кордону з Російською Федерацією, що проходить по території області, складає 562,5 км. На півдні і південному сході область межує з Полтавською і Харківською, на заході – з Чернігівською областями України. Відстань від міста Суми до столиці України – Києва залізницею становить 350 км, шосейним шляхом – 359 км. Загальна площа складає 23, 8 тис. км2.
IV.Відомі постаті
Уродженці Сумщини, науковці:
Уродженці Сумщини, науковці:
- фiлософ i критик М. Антонович,
- фiлолог О. Потебня,
- астроном О. Савич,
- iсторик О. Лазаревський,
- педагог Т. Лубенець,
- бiблiограф С. Пономарьов,
- академіки і члени – кореспонденти АН А. Йоффе, Й. Шкловський, М. Андреєв, І. Коробчанський, Л. Новиченко.
- Б. Антоненко-Давидович,
- Д. Білоус,
- П. Воронько,
- Остап Вишня,
- І. Багряний,
- П. Грабовський,
- Я. Щоголев,
- П. Куліш та ін.
- скульптори І. Кавалерідзе та М. Лисенко;
- художники Г. Нарбут, М. Мурашко, Н. Онацький;
- співаки – Б. Гмиря, А. Мокренко;
- композитори М. Березовський та Д. Бортнянський;
- артисти театру і кіно: А. Роговцева, О. Вертинський та багато інших.
V.Об’єкти туризму
Найбільш цікавими об'єктами туризму є:
Найбільш цікавими об'єктами туризму є:
- пам'ятки архітектури XVII-XIX століть у місті Путивль,
- парк і палац XIX століття у селищі Кияниця;
- пам'ятки архітектури XVIII - XX століть,
- художній і декоративно-ужиткового мистецтва; пам'ятки архітектури XVIII-XIX століть у містах Ромни, Лебедин та Охтирка.
VI.Рекорди
- Перший на Україні театр створений в м. Глухів (1751).
- Перша в Україні музична школа відкрита в м. Глухові (1730).
- Перша на Україні нафта знайдена на Роменщині, на горі Золотуха.
- Перша в Україні тютюнова фабрика відкрита в м. Охтирка (1718).
- Волокитинська фарфорова мануфактура – перша на Лівобережній Україні (1839).
- Вперше на Україні вирощено картоплю в м. Глухові (1776).
- Уперше в історії землеробства Глухівський науково-дослідний інститут луб’яних культур вивів насіння безнаркотичних конопель.
- Дивовижна яблуня-сад (15 стовбурів, займає площу 600 м2) – пам’ятка природи загальнодержавного значення (з 1998), знаходиться в с. Андріївка Кролевецького району.
- Єдиний на Україні заповідник лугового степу – Михайлівська цілина (с. Жовтневе Лебединського району, 1928).
- Найбільша з відомих українських гармат була відлита майстром К. Балашевичем із м. Глухова (1705).
- Круглий двір у Тростянці (1749) – унікальна пам’ятка архітектури XVIII ст., аналогів якій немає в Європі.
- Єдиний на Україні пам’ятник мамонту знаходиться у с. Кулішівка Недригайлівського району (1841).
- Перший в Україні і четвертий у світі пам’ятник свині знаходиться в м. Ромни (2000 р.).
- Єдине в Україні свято селян і митців – Всеукраїнський сільський фестиваль мистецтв «Боромля» (з 1991).
- Перша в Україні Академія банківської справи відкрита у м. Суми (1996).
VI.Кухня
- Печеня в горщиках (На Сумщині печеню в горщиках готують за особливим рецептом. Разом з картоплею в горщик кладуть м'ясо, печінку, болгарський перець, сир, сметану, а іноді гриби і квасолю.)
- Сумський борщ (Місцевий борщ готується зі свининою, основною його особливістю є квас з буряка.)
- Гречаники (На гарнір часто подаються гречаники - м'ясні тефтелі з гречки з додаванням грибів.)
VII.Родзинки області
- Сумщина – унікальний в природному відношенні куточок України. Область налічує 169 об'єктів і територій природно-заповідного фонду, серед яких одне з чотирьох відділень Українського степового заповідника «Михайлівська цілина» площею 2,025 кв.км. Тут збереглася єдина в Україні ділянка степової цілини з характерною лугово-степовою рослинністю і фауною, яку не орали більше півтора століть.
- На півночі області розташований один з наймолодших в країні Старогутсько-Деснянський національний природний парк, площею 162,15 кв.км, заснований у 1999 році.
- Сумщина також залучає мальовничими берегами багаточисельних річок, джерелами питної води з коштовними лікувальними і питними властивостями. Унікальні природні ландшафти області поєднуються з багатою історією цих місць.
- В глибині тисячоліть починається історія міст Путивль, Ромни, Глухів, які включені до списку найважливіших історичних міст України.
VIII.Пам’ятні місця
- Михайлівська церква і дзвіниця (1776-81рр.) в селищі Вороніж;
- Собор Різдво Богородиці (1735 р) в с. Гамаліївка, що є монументальним спорудженням Харлампієвського монастиря, в якому похоронений гетьман І.Скоропадський.
- скіфський Курган «Старша могила» в Ромненському районі,
- поле Конотопської битви,
- Покровський собор,
- Введенська церква (XIX ст.) в Ахтирці та багато інших
- Свято-Воскресенський кафедральний собор.
Використані інтернет-ресурси
https://sorada.gov.ua/pro-sumsku-oblast/3266-zagalna-informatsija-pro-sumsku-oblast.html
https://prom.ua/ua/p64640409
https://esu.com.ua/article-77811
https://blog.f.ua/ua/articles/zharkoe-v-gorshochkah.html
https://authenticukraine.com.ua/food
І.Загальна інформація
Одеська область. Адміністративний центр області — місто Одеса.
Герб подається на іспанському щиті. Основне синє поле оточене широкою червоною каймою (бордюром). Головна гербова фігура — одеський срібний якір—кішка. На бордюрі горішня центральна фігура — золотий сніп колосся, обабіч ідуть шість золотих якорів, у центрі внизу — виноградне гроно. Довкола щита розміщено золотий вінок колосся, переплетений виноградною лозою.
Значення символів. Якір символізує надію та порятунок. Якір-кішка — символ торговельного мореплавства, зв'язок річкових та морських комунікацій. Якорі на бордюрі символізують військове значення та судноплавну базу. Сім якорів (якір-кішка та шість у бордюрі) відповідають кількості портів Одещини. Сніп хліба символізує багатство та єдність людей, як колосків у снопу. Він є знаком хліборобства і степової частини Одеської області (давній герб Балти — золотий сніп у синьому полі). Виноградне гроно символізує спільну ідею, внутрішню згоду, а також виноградарство та виноробство.
Одеська область. Адміністративний центр області — місто Одеса.
Герб подається на іспанському щиті. Основне синє поле оточене широкою червоною каймою (бордюром). Головна гербова фігура — одеський срібний якір—кішка. На бордюрі горішня центральна фігура — золотий сніп колосся, обабіч ідуть шість золотих якорів, у центрі внизу — виноградне гроно. Довкола щита розміщено золотий вінок колосся, переплетений виноградною лозою.
Значення символів. Якір символізує надію та порятунок. Якір-кішка — символ торговельного мореплавства, зв'язок річкових та морських комунікацій. Якорі на бордюрі символізують військове значення та судноплавну базу. Сім якорів (якір-кішка та шість у бордюрі) відповідають кількості портів Одещини. Сніп хліба символізує багатство та єдність людей, як колосків у снопу. Він є знаком хліборобства і степової частини Одеської області (давній герб Балти — золотий сніп у синьому полі). Виноградне гроно символізує спільну ідею, внутрішню згоду, а також виноградарство та виноробство.
II.Географічне положення
Одеська область (Одещина) — область у Південній Україні. Найбільша за територією область України. Одеса є третім за величиною містом в Україні за населенням, після Києва та Харкова. За даними на 1 січня 2022 року, населення міста становило понад 1 мільйон осіб. Головний символ Одеси — це якорь-кішка, який зображений на гербі міста. Якір-кішка – є офіційним геральдичним символом Одеси ще з імперського періоду. Він уособлює роль міста як порту, а також символізує надію та спасіння. Також поширеним символом є біла акація, яка стала мотивом для гімну міста.
На півночі та сході межує (за годинниковою стрілкою) з Вінницькою, Кіровоградською та Миколаївською областями України, омивається водами Чорного моря, на півдні — з Румунією, на заході — із Молдовою. До складу області входить також о. Зміїний. Станом на 1 січня 2022 року кількість населення області становила 2 351 392 осіб (5,71 % мешканців України)
Одеська область (Одещина) — область у Південній Україні. Найбільша за територією область України. Одеса є третім за величиною містом в Україні за населенням, після Києва та Харкова. За даними на 1 січня 2022 року, населення міста становило понад 1 мільйон осіб. Головний символ Одеси — це якорь-кішка, який зображений на гербі міста. Якір-кішка – є офіційним геральдичним символом Одеси ще з імперського періоду. Він уособлює роль міста як порту, а також символізує надію та спасіння. Також поширеним символом є біла акація, яка стала мотивом для гімну міста.
На півночі та сході межує (за годинниковою стрілкою) з Вінницькою, Кіровоградською та Миколаївською областями України, омивається водами Чорного моря, на півдні — з Румунією, на заході — із Молдовою. До складу області входить також о. Зміїний. Станом на 1 січня 2022 року кількість населення області становила 2 351 392 осіб (5,71 % мешканців України)
III.Відомі постаті:
- Анна Ахматова - поетеса, народилася у 1889 році в Одесі Її дівоче прізвище було Горенко. Ахматова виїхала з Одеси з батьками, коли їй виповнилося сім років, але щороку проводила літо на березі Чорного моря. Пізніше в Одесі поетеса була ще тричі: в 1904, 1906 і 1909 роках. Завжди приїжджала з матір’ю, і зупинялася у своєї тітки на дачі в Люстдорфі.
- Леонід Утьосов - співак, якому пізніше встановили у місті пам’ятник— це скульптурна композиція, що вшановує відомого радянського співака, актора та керівника оркестру, який народився і виріс у цьому місті. Він є однією з найвпізнаваніших туристичних пам'яток Одеси. Його встановили на самому початку вулиці Дерибасівської, поруч із Міським садом. Авторами проєкту є скульптор Олександр Токарєв і архітектор Володимир Глазирін. Утьосов багато співав про Одесу, це і Ах, Одеса моя, і Одесит Мишко, і багато інших пісень. Він виконував пісні у різноманітних жанрах – від джазу до романсу.
- Слава Камінська - українська співачка , учасниця популярного гурту "НеАнгели". Слава Камінська народилася в Одесі у 1984 році. У 2006 році Слава стала учасницею гурту "НеАнгели". Дует випустив альбом "Номер один", який став "Золотим диском" завдяки тиражу в 50 тисяч примірників.У 2013 році "НеАнгели" брали участь в Національному відборі на Євробачення з піснею Courageous. У 2016 році "НеАнгели" вдруге взяли участь в Національному відборі на Євробачення, але знову не змогли отримати перемогу. Зараз артистка розвиває сольну кар'єру та продовжує тішити прихильників новими піснями.
- Еліна Світоліна - українська тенісистка, народилася в 1994 році в Одесі в сім'ї спортсменів. Вона займається тенісом з чотирьох років. Також дівчина виграла 15 турнірів WTA в поодинокому розряді та два – в парному. Після Олімпіади-2016 до листопада 2019 року Еліна вигравала всі матчі, у яких грала з першими ракетками світу. До серпня 2020 року вона встигла 33 рази обіграти тенісисток, що були в топ-10 рейтингу WTA на момент гри; 40 разів перемагала 10 тенісисток, які колись були першими ракетками світу. Еліну Світоліну вважають найуспішнішою спортсменкою в історії українського тенісу.
IV.Унікальні рекорди чи пам’ятки:
- Потьомкінські сходи — одне з найбільш впізнаваних місць Одеси, яке завжди привертає увагу туристів своєю величчю та історією. Цей архітектурний шедевр поєднує елементи культури та кінематографії, що робить його справжньою перлиною міста. Найбільшу популярність Потьомкінські сходи здобули після виходу знаменитого фільму Сергія Ейзенштейна "Броненосець Потьомкін" у 1925 році. Потьомкінські сходи розташовані в центрі Одеси, на Приморському бульварі, і є одним із найпопулярніших туристичних об'єктів міста. Потьомкінські сходи складаються з 192 сходинок, а не 200, як це зазначено в деяких старовинних описах. Щорічно проводиться забіг "Вгору Потьомкінськими сходами", і рекорд на цей момент становить 24,6 секунди. Потьомкінські сходи входять у десятку найкрасивіших сходів Європи.
- Одеський національний академічний театр опери та балету — найстаріший оперний театр України та найгарніших театрів Європи 19 ст. Будівля театру була першою серед оперних театрів України. 10 лютого 1810 року відбулося урочисте відкриття. Його будівля виконана в стилі віденського бароко, а глядацький зал витриманий в стилі пізнього французького рококо. У підковообразному залі унікальна акустика, це неймовірно, але шепіт чітко чути в будь-якому куточку зали. Театр вміщував 800 глядачів, за прикладом старих італійських театрів 17 лож розташовувалися на трьох ярусах, в партері було всього 44 крісла. Ще 700 глядачів спостерігали за постановками, стоячи в партері.Зовні структурно складається з 3 поверхів. Одеський оперний театр відомий насамперед своєю архітектурою, а за своїм плануванням і технічними даними не поступається найкращим у Європі. 1965—1967 —реставрація театру — як зовні, так і всередині. Уряд СРСР витратив 4 млн крб і 9 кг щирого сусального золота. Проте ці заходи допомогли не надовго — театр будували на осадових породах, тому процес його руйнації тривав. Повну реставрацію будівлі завершили 2007 року. 1 серпня 2007 року за указом Президента України № 807/2007 Одеському академічному театру опери та балету присвоєно статус «Національного».Навесні 2022 року театр тимчасово припиняв роботу під час повномасштабного вторгнення російської армії до України, у червні роботу театру було відновлено.
V.Кухня - сукупність кулінарних традицій жителів Одеси. Сформувалась під впливом української, грецької, єврейської, грузинської, вірменської, болгарської, турецької та молдавської кухонь, при цьому відрізняється самобутністю.
Одеська область славиться унікальними кулінарними традиціями, які включають страви з моря, як-от одеські бички та рапани, а також вплив різних культур.
Серед найвідоміших страв:
Одеська область славиться унікальними кулінарними традиціями, які включають страви з моря, як-от одеські бички та рапани, а також вплив різних культур.
Серед найвідоміших страв:
- форшмак,
- винегрет по-одеськи
- деруни з ікрою.
Також неможливо уявити одеську кухню без:
- українського борщу,
- голубців,
- вареників з вишнями,
- налисників.
Одеський регіон також є значним виробником вина, а Бессарабія є одним з найважливіших виноробних регіонів України. Тут виробляють значну частину українського вина, а унікальні сорти винограду не мають аналогів у світі.
VI.Родзинки регіону:
- Ялпуг— прісне озеро лиманного типу, найбільше природне озеро в Україні. Розміщене у Болградському та Ізмаїльському районах Одеської області. На узбережжі озера Ялпуг в місті Болград розташований парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення.
- Ландшафтний заказник місцевого значення Виноградівка розташований у Болградському районі Одеської області, в якому охороняються ділянки степу з рослинами з Червоної книги України. Влітку 2020 року Одеська обласна адміністрація оголосила про створення проекту ландшафтного національного парку на озері Ялпуг.
- На північному заході Одеської області переважає природний ландшафт лісостепу, який характеризується Подільською височиною з розвиненою мережею балок та ярів. Ця територія відрізняється горбистим рельєфом, що відмінний від більш рівнинного характеру півдня області.
- Головне природне багатство області — її земельні ресурси, що представлені переважно чорноземними ґрунтами з високою природною родючістю. У сполученні з теплим степовим кліматом вони формують високий агропромисловий (сільськогосподарський) потенціал регіону.
- Дунайський біосферний заповідник — самостійна природоохоронна та науково-дослідна установа. Більша частина території Дунайського біосферного заповідника розташована у Ізмаїльському районі Одеської області. У 1990 році дельті Дунаю було надано статус біосферного заповідника. До кінця 1991 року більш ніж половині території надано статус світової спадщини ЮНЕСКО. Дунайський заповідник охороняється державою і вважається одним з найчарівніших місць України. За найскромнішими підрахунками у заповіднику мешкають не менш ніж 200 видів пернатих. Для багатьох з них дельта Дунаю є останнім місцем проживання. Тут, практично в незайманій природі. У заповіднику понад 550 різних видів рослин, більшість з яких зустрічаються лише тут. Також налічується майже 90 видів риби, які вважаються рідкісними і занесені до Червоної книги. Вони мешкають на заболочених територіях, далеко від людських очей.
I.Загальна інформація
Назва області: Миколаївська область.
Дата утворення: 22 вересня 1937 року.
Адміністративний центр: місто Миколаїв.
Миколаївська область — це південний регіон України, розташований у межах степової зони. Вона відома своїми морськими традиціями, суднобудуванням, природними красотами та працьовитими людьми.
Миколаївська область — край морських просторів, давньої історії та сучасної промисловості. Тут поєднуються природна краса, історичні пам’ятки, гостинність людей і неповторний південний колорит.
Населення: близько 1 млн осіб.
Площа: приблизно 24,6 тис. км² (4 % території України).
Назва області: Миколаївська область.
Дата утворення: 22 вересня 1937 року.
Адміністративний центр: місто Миколаїв.
Миколаївська область — це південний регіон України, розташований у межах степової зони. Вона відома своїми морськими традиціями, суднобудуванням, природними красотами та працьовитими людьми.
Миколаївська область — край морських просторів, давньої історії та сучасної промисловості. Тут поєднуються природна краса, історичні пам’ятки, гостинність людей і неповторний південний колорит.
Населення: близько 1 млн осіб.
Площа: приблизно 24,6 тис. км² (4 % території України).
II.Символіка
• Герб області — у синьому щиті зображена золота імператорська корона з двома схрещеними скіпетрами. Це символізує історичну спадщину регіону, його зв’язок із морем і розвиток суднобудування.
• Прапор області складається з трьох горизонтальних смуг — білої, жовтої та синьої. Білий колір символізує чистоту й мир, жовтий — степи й пшеницю, синій — море та небо.
• Герб області — у синьому щиті зображена золота імператорська корона з двома схрещеними скіпетрами. Це символізує історичну спадщину регіону, його зв’язок із морем і розвиток суднобудування.
• Прапор області складається з трьох горизонтальних смуг — білої, жовтої та синьої. Білий колір символізує чистоту й мир, жовтий — степи й пшеницю, синій — море та небо.
ІІІ.Географічне положення
Миколаївська область розміщена на півдні України, у басейні нижньої течії річки Південний Буг. Частина території виходить до Чорного моря, що робить регіон важливим портовим і транспортним центром.
Поєднання степу, річок і моря створює унікальний клімат.
Миколаїв — «місто корабелів» і морських традицій.
Межі:
Миколаївська область розміщена на півдні України, у басейні нижньої течії річки Південний Буг. Частина території виходить до Чорного моря, що робить регіон важливим портовим і транспортним центром.
Поєднання степу, річок і моря створює унікальний клімат.
Миколаїв — «місто корабелів» і морських традицій.
Межі:
- Північ — Кіровоградська область
- Захід — Одеська область
- Схід — Дніпропетровська область
- Південний схід — Херсонська область
- Південь — Чорне море
Через область протікають важливі річки: Південний Буг, Інгул, Інгулець. Рельєф переважно рівнинний, з родючими чорноземами.
IV.Відомі постаті
- Олександр Довженко — кінорежисер і письменник, працював у Миколаєві.
- Микола Аркас — історик, композитор, автор «Історії України-Русі».
- Ольга Башкирцева — художниця світового рівня.
- Володимир Чайка — відомий мер Миколаєва.
V.Унікальні рекорди та пам’ятки
- Миколаїв — один із найбільших суднобудівних центрів Східної Європи.
- Актовський каньйон — «український Гранд-Каньйон».
- Давньогрецьке місто Ольвія біля Очакова — стародавня колонія понад 2500 років тому.
VI.Найвідоміші туристичні місця:
- Актовський каньйон (Вознесенський район)
- Заповідник «Ольвія»
- Очаків — морське місто з музеєм Суворова
- Кінбурнська коса — унікальна природна територія між лиманом і морем
VII.Кухня
- Миколаївська кухня поєднує українські традиції та морський колорит.
- Рибна юшка (уха)
- Запечена або смажена риба (бичок, карась, щука, судак)
- Вареники з картоплею, капустою, вишнею
- Борщ миколаївський
- Кукурудзяні пампушки
VIII.Природні та історичні пам’ятки
- Актовський каньйон — гранітно-степова долина річки Мертвовод.
- Національний парк «Бузький Гард» — частина історико-природного комплексу козацької доби.
- Кінбурнська коса — місце проживання рідкісних птахів і рослин.
- Давня Ольвія — важливий археологічний об’єкт.
- Краєзнавчий музей у Миколаєві (1913 р.)
- Морський порт Миколаїв — ключовий транспортний вузол.














































