I.Загальна інформація: Герб і прапор: На гербі зображено червоний щит із срібним хрестом — символ мужності, духовності та давньої історії краю. Прапор області складається з двох частин: червоної та білої, що повторюють кольори герба й символізують відвагу та чистоту.
Адміністративний центр: Місто Луцьк — одне з найдавніших міст України, уперше згадується в літописах ще у 1085 році.
Адміністративний центр: Місто Луцьк — одне з найдавніших міст України, уперше згадується в літописах ще у 1085 році.
II.Географічне положення:
Розташування: Волинська область розташована на північному заході України в межах Поліської низовини (понад 3/4 території) та Волинської височини.
Межі: Межує з Білоруссю на півночі, з Польщею на заході, а також із Львівською, Рівненською та Житомирською областями.
Розташування: Волинська область розташована на північному заході України в межах Поліської низовини (понад 3/4 території) та Волинської височини.
Межі: Межує з Білоруссю на півночі, з Польщею на заході, а також із Львівською, Рівненською та Житомирською областями.
III.Відомі постаті:
- Леся Українка — видатна українська поетеса.
- Михайло Кравчук — відомий український математик.
- В’ячеслав Хурсенко — український співак і композитор родом із Луцька.
IV.Унікальні рекорди та пам’ятки:
- Замок Любарта — один із найкраще збережених середньовічних замків України.
- Озеро Світязь — найглибше та найчистіше озеро України.
- У місті Ковелі — найбільший пам’ятник Тарасу Шевченку.
V.Найвідоміші туристичні місця:
- Замок Любарта в Луцьку;
- Шацькі озера;
- Музей-скансен у Рокинях;
- Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки.
VI.Кухня:
- Вареники з картоплею та грибами;
- Крупеник (страва з гречки, запечена з яйцем і молоком);
- Біґос по-волинськи — тушкована капуста з м’ясом;
- Медовуха — традиційний напій краю;
VII.Природні або історичні пам’ятки:
- Шацький національний природний парк — унікальний комплекс із понад 30 озер.
- Олика — містечко з історичними замками родини Радзивіллів.
- Музей дзвонів у Луцьку — єдиний в Україні.
VIII.Родзинки регіону:
- Волинь поєднує красу природи Полісся з багатою історією та легендами.
- Край замків, озер і духовних святинь.
- Тут особливо шанують народні традиції, пісню та гостинність.
Герб: у центрі — срібний щит із червоним хрестом, на якому розміщено менший щит із зображенням вежі. Це символ міцності, незалежності та історичного значення міста Житомира.
Прапор: має три кольори — синій, жовтий і червоний, що символізують небо, пшеничні поля та силу духу жителів області.
Прапор: має три кольори — синій, жовтий і червоний, що символізують небо, пшеничні поля та силу духу жителів області.
ІІ.Адміністративний центр- місто Житомир. Одне з найстаріших міст України, засноване у IX столітті Географічне положення
Житомирська область розташована в північній частині Правобережної України, входить до складу Центрального економічного району.
Межує з:
Житомирська область розташована в північній частині Правобережної України, входить до складу Центрального економічного району.
Межує з:
- на півночі — з Білоруссю,
- на сході — з Київською областю,
- на півдні — з Вінницькою областю,
- на заході — з Рівненською та Хмельницькою областями.
III.Відомі постаті:
- Сергій Корольов — конструктор космічних кораблів, уродженець Житомира.
- Леся Українка — видатна українська поетеса, народилася у місті Новоград-Волинський (нині Звягель).
- Михайло Грушевський — історик і політичний діяч, певний час працював у Житомирі.
IV.Унікальні рекорди чи пам’ятки:
- Музей космонавтики імені С. Корольова — єдиний в Україні музей, присвячений історії освоєння космосу.
- Камінне село (Овруцький район) — унікальний природний феномен з велетенськими каменями посеред лісу.
- Древлянський парк у Коростені — історико-культурний комплекс на місці давнього міста Іскоростень.
V.Найвідоміші туристичні місця:
- Замок Радомисль і музей домашньої ікони.
- Житомирський краєзнавчий музей.
- Собор Святої Софії у Житомирі.
- Скелі біля села Дениші — популярне місце для альпіністів.
VI.Кухня:
- Житомирські деруни (картопляні млинці) — головна кулінарна «візитівка» області.
- Мачанка — страва зі сметани та м’яса.
- Поліський борщ — густий, з квасолею, грибами та буряком.
- Печені яблука з медом — популярний десерт на Поліссі.
VII.Природні або історичні пам’ятки: Камінне село, Скелі Дениші, Поліські ліси та болота, річка Тетерів. Особливості:
- В області багато лісових і природних заповідників.
- Тут щороку проходить Фестиваль дерунів у місті Коростень.
- Край славиться космічною історією, природною красою та автентичними поліськими традиціями.
Використані інтернет-ресурси VIII.Використані інтерет-ресурси:
- https://zhzh.com.ua/internet/turistichni-miscia-zhitomiru.html
- https://travelforfun.org/uk/2018/park-ostrovskogo-drevlyanskij-v-korosteni/
- https://www.radozamok.com/muzey/https://kzd.org.ua/parishes/parafiya-sv-sofiyi-zhytomyr
- https://tic.zt.ua/shcho-podyvytys/avtentychni-obiekty/zhytomyrskyi-raion-avtentychni/131-radonovi-dzherela-m-zhytomyr
- https://eco.rayon.in.ua/topics/388181-hraniteli-polissia-iak-vprovadzhuiutsia-novi-vidnosini-mizh-liudinoiu-i-prirodoiu
- https://tourbaza.com/tour/festival-deruniv-korosten/
I.СИМВОЛІКА ОБЛАСТІ Герб У срібному полі чорна галка з піднятими крилами у золотій короні. Герб подано в заокругленому знизу щиті. Прапор Являє собою прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2:3. У центрі на білому полі зображена чорна галка з піднятими крилами у золотій (жовтій) короні, повернута до древка; від древка йдуть червона та чорна смуги, з вільного краю — синя та жовта, ширина кожної з них становить 1/12 довжини прапора. На прапорі історичний символ супроводжують червоно-чорна та синьо-жовта смуги, які уособлюють традиції боротьби за незалежність. Герб та прапор Іва́но-Франкі́вської о́бласті — затверджені 26 липня 2001 року. Становлять офіційну символіку органів місцевого самоврядування та виконавчої влади Івано-Франківської області.
II.Адміністративним центром Івано-Франківської області є місто Івано-Франківськ.
Сьогодні карта Івано-Франківської області виглядає так:
Сьогодні карта Івано-Франківської області виглядає так:
- Верховинський район (з адміністративним центром у селищі міського типу Верховина) у складі територій Білоберізької сільської, Верховинської селищної, Зеленської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;
- Івано-Франківський район (з адміністративним центром у місті Івано-Франківськ) у складі територій Більшівцівської селищної, Богородчанської селищної, Букачівської селищної, Бурштинської міської, Галицької міської, Дзвиняцької сільської, Дубовецької сільської, Єзупільської селищної, Загвіздянської сільської, Івано-Франківської міської, Лисецької селищної, Обертинської селищної, Олешанської сільської, Рогатинської міської, Солотвинської селищної, Старобогородчанської сільської, Тисменицької міської, Тлумацької міської, Угринівської сільської, Ямницької сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;
- Калуський район (з адміністративним центром у місті Калуш) у складі територій Болехівської міської, Брошнів-Осадської селищної, Верхнянської сільської, Вигодської селищної, Витвицької сільської, Войнилівської селищної, Долинської міської, Дубівської сільської, Калуської міської, Новицької сільської, Перегінської селищної, Рожнятівської селищної, Спаської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;
- Коломийський район (з адміністративним центром у місті Коломия) у складі територій Гвіздецької селищної, Городенківської міської, Заболотівської селищної, Коломийської міської, Коршівської сільської, Матеївецької сільської, Нижньовербізької сільської, Отинійської селищної, Печеніжинської селищної, Підгайчиківської сільської, П’ядицької сільської, Снятинської міської, Чернелицької селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;
- Косівський район (з адміністративним центром у місті Косів) у складі територій Косівської міської, Космацької сільської, Кутської селищної, Рожнівської сільської, Яблунівської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;
- Надвірнянський район (з адміністративним центром у місті Надвірна) у складі територій Ворохтянської селищної, Делятинської селищної, Ланчинської селищної, Надвірнянської міської, Пасічнянської сільської, Переріслянської сільської, Поляницької сільської, Яремчанської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
III.Географічне положення Івано-Франківська область розташована на заході України; на північному заході межує з Львівською, на північному сході — з Тернопільською, на південному сході — з Чернівецькою, на південному заході — із Закарпатською областями. На півдні має спільний кордон з Румунією. Область утворена 4 грудня 1939 р., до 1962 мала назву Станіславська.
Територією області течуть 8586 річок. Вони належать до басейнів Дністра і Пруту. Притоки Дністра в межах області: Свіча, Лімниця, Луква, Бистриця — праві; Свір, Гнила Липа — ліві. Притоки Пруту: Черемош, Рибниця, Пістинька, Лючка — праві; Турка, Чорнява, Белелуя — ліві. Ріки в значній частині швидкоплинні, утворюють каскади й водоспади, що є цінним для водного туризму. Озер мало, серед гірських — Бребенескул, Лебедине, Несамовите.
Івано-Франківська область — одна з найбагатших на ліси в Україні. На рівнині і в передгір’ї вони становлять 30% території (переважають граб, дуб, бук), на схилах Карпать — 60% (на висоті 800-1000м – бук, ялина або смерека (діалект), ялиця біла; до 1500 м — ялина, ялиця, кедрова та гірська сосна). На висотах понад 1500 м починаються субальпійські луки (полонини).
Територією області течуть 8586 річок. Вони належать до басейнів Дністра і Пруту. Притоки Дністра в межах області: Свіча, Лімниця, Луква, Бистриця — праві; Свір, Гнила Липа — ліві. Притоки Пруту: Черемош, Рибниця, Пістинька, Лючка — праві; Турка, Чорнява, Белелуя — ліві. Ріки в значній частині швидкоплинні, утворюють каскади й водоспади, що є цінним для водного туризму. Озер мало, серед гірських — Бребенескул, Лебедине, Несамовите.
Івано-Франківська область — одна з найбагатших на ліси в Україні. На рівнині і в передгір’ї вони становлять 30% території (переважають граб, дуб, бук), на схилах Карпать — 60% (на висоті 800-1000м – бук, ялина або смерека (діалект), ялиця біла; до 1500 м — ялина, ялиця, кедрова та гірська сосна). На висотах понад 1500 м починаються субальпійські луки (полонини).
IV.Цікаві факти Івано-Франківщина може похвалитися деякими "най-" фактами:
- Найвисокогірніше місце праці та наукова установа в Україні — біостаціонар Львівського відділення інституту ботаніки НАН України — розташований на полонині Пожижевській (1429 м н. р. м.). Включає метеостанцію та сніголавинну станцію. Збудований у 1899 р. Полонина Пожижевська є також найвологішим — 1593 мм рт. ст. річних опадів — та найвітрянішим місцем України — вітер зі швидкістю понад 15 м/с (54 км/год) дує тут в середньому 120 днів щорічно.
- Найвище розташований санаторій — "Гірське повітря" у Ворохті на висоті 850 м н. р. м. Санаторій має базу для лікування захворювань дихальних шляхів.
- Село Микуличин вважається найдовшим в Україні — воно розтягнулося на 24 км, спочатку — вздовж траси, а далі — в гори.
- Село Космач, так звана "гуцульська столиця", є найбільшим за територією селом в Європі.
- Найвисокогірнішим районом України є Верховинський, один з його присілків — це найвище розташоване людське житло в Україні.
- Найвища ратуша в Івано-Франківській області знаходиться в місті Снятин (висота — 50 м).
- Один із найбільших кам’яних залізничних мостів в Україні у Ворохті збудований 1895 р. За загальної довжини 130 м проліт становить 65 м. Тепер міст не використовується.
- Найвисокогірніша споруда руїни метеоролого-астрономічної обсерваторії на горі Піп Іван (2028 м).
- Найбільше плоскогір’я розташоване в Чивчинських горах на висоті 1750 м н. р. м. у вигляді плоскої вершини гори Палениця.
- Найвисокогірніше озеро — Бребенескул, що розташоване на схилі г. Гутин-Томнатик на висоті 1801 м, завдовжки 134 і завширшки 44 м, площа — 4000 м2, максимальна глибина — 2,8 м.
- Найвище субальпійське улоговинне болото розташоване в сідловині між полонинами Брескул і Пожижевська на висоті 1800 м, яке виникло у льодовикових карах внаслідок заболочування озер. До таких боліт також належать болота в урочищі Озерному (1750 м) і під г. Бребенескул (1700 м).
- Найбільш незвичайними серед боліт вважаються висячі, що "туляться" на гірських схилах. Найбільше серед них — Глистове — розташоване на південному схилі однойменної полонини у Гринявських горах на висоті 1450 м.
- Найвисокогірніше дерево — сосна гірська, її виявлено на схилі гори Піп Іван Чорногорський на висоті 2010 м н. р. м. Вона невибаглива, має широку екологічну амплітуду, може рости на кам’янистих сухих скелях і розсипищах з нерозвиненим шаром ґрунту. Дерево має вигляд криволісся висотою 2-4 м або дрібних карликових екземплярів заввишки 20-30 см.
- У 1907 р. біля села Старуня випадково знайшли рештки тварин кінця льодовикового періоду. В озокеритній шахті на глибині 12,5 м було знайдено мамонта, а трохи глибше — волохатого носорога, гігантського оленя, різних птахів і земноводних. Очевидно, сіль, озокерит, розчин нафти та безкисневі умови багна сприяли консервації тварин. Радіобіологічним способом було встановлено, що носоріг пролежав тут 23255 ± 775 років.
- Біля Старуні розташований також унікальний грязевий вулкан антропогенного походження. Він реагує на землетруси, які відбуваються в радіусі 3-6 тис. км в Румунії, Італії, Німеччини, Іраку, на Кавказі і навіть у середній Азії. Цей постійно діючий підземний "барометр" — унікальне місце для вивчення особливостей динаміки землі.
V.Кухня Традиційна страва Івано-Франківської області — бануш (банош) та юшка з грибами.
Бануш — гуцульська страва із кукурудзяної крупи, зварена на домашній сметані, заправлена бринзою, інколи зі шкварками або грибами. Готується повільно, часто на відкритому вогні, що надає їй особливого смаку.
Грибна юшка з білими грибами - це традиційна українська страва, яка вирізняється насиченим ароматом та смаком. Найчастіше її готують із сушених білих грибів, що додає особливої глибини смаку.
Палюшки (сьогодні, їх ще називають – ліниві вареники). На смак вони схожі на галушки, а за формою на пальчики.
Ковбаса "Кров’янка" - в цьому класичному рецепті кров замішується в начинку з українськими гречкою та салом.
Бануш — гуцульська страва із кукурудзяної крупи, зварена на домашній сметані, заправлена бринзою, інколи зі шкварками або грибами. Готується повільно, часто на відкритому вогні, що надає їй особливого смаку.
Грибна юшка з білими грибами - це традиційна українська страва, яка вирізняється насиченим ароматом та смаком. Найчастіше її готують із сушених білих грибів, що додає особливої глибини смаку.
Палюшки (сьогодні, їх ще називають – ліниві вареники). На смак вони схожі на галушки, а за формою на пальчики.
Ковбаса "Кров’янка" - в цьому класичному рецепті кров замішується в начинку з українськими гречкою та салом.
VI.Відомі постаті:
- Іван Франко (1856-1916) – український письменник, поет, громадський діяч. На честь нього 1962 року місто Станіславів було перейменовано на Івано-Франківськ.
- Адам Міцкевич (1798-1855) – польський поет, один із класиків польської літератури. Народився в селі Заосся під Станіславовом (Івано-Франківськом).
- Василь Стефаник (1871-1936) – український прозаїк, класик української літератури. Народився в селі Русово під Станіславовом.
- Станіслав Людкевич (1879-1979) – український композитор і музичний діяч. Народився в місті Станіславів.
- Маркіян Шашкевич (1811-1843) – український поет, фольклорист, один із засновників “Руської трійці”. Жив і працював у Львові та Станіславові.
- Мар’ян Крушельницький (1872-1952) – оперний співак (тенор). Народився під Станіславовом, почав кар’єру у Львівській опері.
- Йосип Сліпий (1892-1984) – український греко-католицький митрополит, кардинал. Народився в селі Заздрість під Станіславовом.
- Галина Пехарська (1922-2008) – радянська оперна співачка (сопрано). Народилася в Станіславові.
- Василь Вірастюк — найсильніша людина світу у 2004 р. та 2007 р., народився у Івано-Франківську.
VII.Туристична інфраструктура
- Манявський скит;
- Манявський водоспад;
- Гошівський монастир;
- гора Говерла (2061 м);
- колишня обсерваторія на г. Піп Іван;
- високогірні озера Несамовите, Марічейка;
- національний заповідник "Давній Галич";
- музеї Писанки та народного мистецтва Гуцульщини і Покуття (м. Коломия);
- cкелі Довбуша (с. Бубнище поряд з м. Болехів);
- скелі "Писаний Камінь";
- "Сріблясті" водоспади;
- Бухтівецький водоспад;
- вузькоколійка "Карпатський трамвай";
- Сокільський хребет;
- Карпатський національний природний парк;
- гірськолижний курорт № 1 в Україні - "Буковель".
VIII.Використані інтернет-ресурси
- https://www.karpaty.info/ua/uk/if/
- https://ukrainaincognita.com/mista-ta-regiony/ivano-frankivska-oblast/
- https://drymba.com/uk/1034240-manyavskyy-skyt-manyava-iv
- https://iftourism.com/pro-ivano-frankivsku-oblast
- https://lyubosvit.com.ua/ua/region/ivano-frankovskaya-obl/
- https://lib.if.ua/exhib/1534076504.html
- https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C
- https://mi100.info/2020/04/23/v-ivano-frankivskij-oblasti-bude-pyat-rajoniv-karta/content_slajd7-3/
- https://versii.if.ua/novunu/top-5-avtentychnyh-strav-yaki-mozhna-skushtuvaty-v-ivano-frankivsku-foto/
- https://commons.wikimedia.org/wiki/
- http://www.terebovlia-biblioteka.edukit.te.ua/vidatni_lyudi_terebovlyanschini/josip_slipij/
- https://lib.if.ua/exhib/1534076504.html
- https://vidviday.ua/blog/vygoda-karpatskyj-tramvajchyk/

















































































