I.Загльна інформація
Адміністративний центр: місто Хмельницький є адміністративним центром області. Спочатку воно називалося Проскурів, але згодом його перейменували на честь Богдана Хмельницького і воно стало називатися Хмельницьким. Місто розташоване на берегах Південного Бугу.
Герб
Щит: Поле щита розділене по діагоналі на дві рівні частини: синю (ліворуч) і червону (праворуч).
Сонце: Золоте 16-променеве сонце з людським обличчям символізує світло і тепло, а також є традиційним символом Поділля.
Колоски: Два золоті колоски, що перетинаються у формі літери «Х», символізують аграрну спрямованість регіону та першу літеру назви області.
Каруш: Щит облямований декоративним картушем.

Прапор:
Кольори: Полотно прапора розділене на дві рівні вертикальні смуги: синю (біля древка) та червону (вільний край).
Символіка кольорів: Синій колір символізує Поділля, а червоний — Волинь, два історико-географічні регіони, що входять до складу області.
Центральний елемент: Посередині прапора розміщено герб області.

• Хмельницька область складається з 20 районів; Хмельниччина розташована на стику двох історико-географічних регіонів — Правобережжя і Західної України;
• Хмельниччина – один із найважливіших регіонів вирощування цукрових буряків.
• Найдовша та найстаріша вулиця у Хмельницькому — це Кам’янецька. Вона має довжину 7 кілометрів.
• У Хмельницькому розташований найбільший речовий ринок в Східній Європі. У 90-ті роки Хмельницький базар став місцем роботи для багатьох хмельничан. Він має площу у 40 гектарів та був створений у 1987 році.
• Хмельничани дуже не люблять коли кажуть “Хмельницьк”.
• Хмельниччина є місцем народження українського співака Олександра Пономарьова та шоумена Дяді Жори.

• Завалля (карстова печера Атлантида). Трирівнева печера Атлантида — дивовижне місце в селі Завалля Кам’янця-Подільського району. Ця «печера гірського короля», відкрита у 1969 р., й досі залишається найгарнішою серед печер Поділля.
• Потапивши у печеру, вас однозначно вразить її внутрішній антураж, адже гіпсові кристали на стінах створюють небачені візерунки, що нагадують доісторичні квіти. Печера має окремі зали та галереї, а також химерну фауну – в Атлантиді живуть рідкісні види кажанів.
• Час від часу в печері проводять квести та навчально-тренувальні збори з туризму як для дітей, так і для дорослих. Крім того, поціновувачі екстриму можуть замовити індивідуальний підземний тур за попередньою домовленістю.
• Бакота (село, стерте з мапи світу). Колись, Бакота була мальовничим селом Староушицького району, але з 1981 року її назавжди потопили у хвилях Дністра. Історія цього енергетично потужного місця сягає у глибоку давнину.
• Ця місцина частково є територією національного природного парку «Подільські товтри». Перше, що спадає на думку на кам’янистому березі Дністра, – як тут красиво і моторошно!
• Водоспади Дунаєвеччини. Південний схід Хмельниччини часто називають Джерельним краєм, і не дарма — саме тут розташована розгалужена водоспадна сітка Дунаєвеччини.
• На умовній території джерельного краю дзюрчать близько десятка водоспадів та цілющих джерел. Найвідомішими з них вважаються: вісімнадцятиметровий Малієвецький водоспад, який штучно створив місцевий пан, та водоспад Бурбун. Назва останнього походить від слів «бубонить» та «буркотить».

• Зіньківська ковбаса: Одна з найвідоміших сучасних гастрономічних родзинок регіону.
• Білий борщ: Традиційний рецепт, який готують у селі Маліївці.
• Полонські вареники: Мають особливе ніжне тісто, а начинки можуть бути різноманітними: картопля, сир, ягоди чи мак.
• Картопляники: Історичні та поживні страви, що готуються з картоплі.
• Гречаники: Автентична страва з гречки, яєць та інших інгредієнтів, яку смажать до золотистої скоринки та подають з соусами або грибною підливою.
• М'ясні ковбаси та рулети: Регіон славиться м'ясними виробами, які запікаються до рум'яної скоринки.
• Свинячі кишки з картоплею: Свинячі кишки начиняють тертою сирою картоплею, змащують смальцем і запікають у печі.
• Зіньківський хліб: Давня страва Поділля, яка увійшла до каталогу гастрономічної спадщини.