Луганська область
I.Загальна інформація Війна на сході України
У звʼязку з військ.-політ. конфліктом, який розпочався весною 2014 на Сх. України, та проведенням ЗС України антитерорист. операції, значна кількість мешканців пд. частини області змушена переселитися в різні регіони України або емігрувати. 2016 у Л. о. було 298,7 тис. тимчасово-переміщених осіб.. у квітні 2014 року.Військові підрозділи Росії почали вторгнення на Луганщину .
11 травня 2014 року проросійські сили провели референдуми на території деяких районів Донецької та Луганської областей, на які винесли питання про так звану підтримку державної самостійності проголошених у квітні суверенних ДНР та ЛНР.
Через захоплення Луганська російськими військами та проголошенням т. зв. ЛНР, Луганська обласна державна адміністрація спочатку евакуювалася у м. Сватове, а потім у м.Сіверськодонецьк, де перебувала до початку боїв за Сєвєродонецьк.
Мовна ситуація в Луганській області характеризується сильною русифікацією. Відсоток українців, що вважають рідною мовою українську, в 1959 році становив 87,6 %, а 2001-го — тільки 50,4 %.
У звʼязку з військ.-політ. конфліктом, який розпочався весною 2014 на Сх. України, та проведенням ЗС України антитерорист. операції, значна кількість мешканців пд. частини області змушена переселитися в різні регіони України або емігрувати. 2016 у Л. о. було 298,7 тис. тимчасово-переміщених осіб.. у квітні 2014 року.Військові підрозділи Росії почали вторгнення на Луганщину .
11 травня 2014 року проросійські сили провели референдуми на території деяких районів Донецької та Луганської областей, на які винесли питання про так звану підтримку державної самостійності проголошених у квітні суверенних ДНР та ЛНР.
Через захоплення Луганська російськими військами та проголошенням т. зв. ЛНР, Луганська обласна державна адміністрація спочатку евакуювалася у м. Сватове, а потім у м.Сіверськодонецьк, де перебувала до початку боїв за Сєвєродонецьк.
Мовна ситуація в Луганській області характеризується сильною русифікацією. Відсоток українців, що вважають рідною мовою українську, в 1959 році становив 87,6 %, а 2001-го — тільки 50,4 %.
II.Символіка.
Герб Луга́нської о́бласті
Герб Луганської області складається з великого і малого щитів, обрамлених двома золотими колосами, сполученими пересіченою двічі синьо-жовтою девізною стрічкою і золотим дубовим вінком під щитом, з написом на стрічці «Луганська область» і має загальні пропорції 11,5*11,5 (h). У четвертій частині на зеленому полі — золотий бабак, символ області, повернений управо.
У першій частині на зеленому полі — золотий кінь, що скаче управо, У блакитному краю великого щита розташовано жовте висхідне сонце, яке має чотирнадцять променів.
Малий щит — це малий герб Луганської області, який має пропорції 3 до 3,5 (h) і розташований на відстані від верхньої сторони великого щита на 2 одиниці.
У малому щиті на золотому полі розташований чорний квадрат, із стороною, рівній 1 одиниці, який символізує вугілля з червоним обідком по верхньому краю і червленим полум'ям, що супроводжує з боків двома чорними молотками, і віддалений від верхньої грані малого щита на 2 одиниці.
Прапор затверджений 4 вересня 1998 року, являє собою полотнище кобальтового кольору розміром 110 × 165 см . У верхній лівій чверті полотнища — коло радіусом 20 см, По периметру кола зірки діаметром 4 см, кола, що торкаються плечима, утворюють диск — 17 золотих і 14 білих — символізуючи 17 районів і 14 міст області. У центрі диска — малий щит — малий герб Луганської області, виконаний у пропорціях і кольоровому вирішенні затвердженого герба.
Герб Луга́нської о́бласті
Герб Луганської області складається з великого і малого щитів, обрамлених двома золотими колосами, сполученими пересіченою двічі синьо-жовтою девізною стрічкою і золотим дубовим вінком під щитом, з написом на стрічці «Луганська область» і має загальні пропорції 11,5*11,5 (h). У четвертій частині на зеленому полі — золотий бабак, символ області, повернений управо.
У першій частині на зеленому полі — золотий кінь, що скаче управо, У блакитному краю великого щита розташовано жовте висхідне сонце, яке має чотирнадцять променів.
Малий щит — це малий герб Луганської області, який має пропорції 3 до 3,5 (h) і розташований на відстані від верхньої сторони великого щита на 2 одиниці.
У малому щиті на золотому полі розташований чорний квадрат, із стороною, рівній 1 одиниці, який символізує вугілля з червоним обідком по верхньому краю і червленим полум'ям, що супроводжує з боків двома чорними молотками, і віддалений від верхньої грані малого щита на 2 одиниці.
Прапор затверджений 4 вересня 1998 року, являє собою полотнище кобальтового кольору розміром 110 × 165 см . У верхній лівій чверті полотнища — коло радіусом 20 см, По периметру кола зірки діаметром 4 см, кола, що торкаються плечима, утворюють диск — 17 золотих і 14 білих — символізуючи 17 районів і 14 міст області. У центрі диска — малий щит — малий герб Луганської області, виконаний у пропорціях і кольоровому вирішенні затвердженого герба.
III.Географічне положення
Луга́нська область (Луга́нщина, Донбас) (до 5 березня 1958 року та з 5 січня 1970 до 4травня 1990 року — Ворошиловградська — область у східній частині України, Посідає 6-те місце за населенням і 10-те за площею серед адміністративно-територіальних одиниць країни. Один з найбільших серед регіонів України рівнів урбанізованості. На південному заході та заході межує з Донецькою областю, а на північному заході — з Харківською областями; областями Російської Федерації. З 2014 до 2022 року фактичним адміністративним центром області було місто Сіверськодонецьк.
Внаслідок російсько-української війни з 2014 року , майже уся територія Луганської області була окупована і контролюється збройними силами Російської Федерації.
Площа області становить 26 684 км².
Луганська область поділяється руслом річки Сіверський Донець на дві приблизно рівні за площею частини — південну й північну. Південна частина знаходиться на Донецькому кряжі і є більш індустріалізованою. Північна частина (слобожанщина) є переважно сільськогосподарською. Основною корисною копалиною області є кам'яне вугілля, загальні балансові запаси якого становлять 14541 млн.
Луганщину ще називають: Східна брама України, Світанок України, Слобожанщина, Донбас.
Територія Луганської області розміщена в Історико-етнографічних регіонах Слобожанщина та Донщина — регіони зі змішаними українсько-російськими традиціями, розташований на сході України.
Луга́нська область (Луга́нщина, Донбас) (до 5 березня 1958 року та з 5 січня 1970 до 4травня 1990 року — Ворошиловградська — область у східній частині України, Посідає 6-те місце за населенням і 10-те за площею серед адміністративно-територіальних одиниць країни. Один з найбільших серед регіонів України рівнів урбанізованості. На південному заході та заході межує з Донецькою областю, а на північному заході — з Харківською областями; областями Російської Федерації. З 2014 до 2022 року фактичним адміністративним центром області було місто Сіверськодонецьк.
Внаслідок російсько-української війни з 2014 року , майже уся територія Луганської області була окупована і контролюється збройними силами Російської Федерації.
Площа області становить 26 684 км².
Луганська область поділяється руслом річки Сіверський Донець на дві приблизно рівні за площею частини — південну й північну. Південна частина знаходиться на Донецькому кряжі і є більш індустріалізованою. Північна частина (слобожанщина) є переважно сільськогосподарською. Основною корисною копалиною області є кам'яне вугілля, загальні балансові запаси якого становлять 14541 млн.
Луганщину ще називають: Східна брама України, Світанок України, Слобожанщина, Донбас.
Територія Луганської області розміщена в Історико-етнографічних регіонах Слобожанщина та Донщина — регіони зі змішаними українсько-російськими традиціями, розташований на сході України.
IV.Культура і мистецтво Луганської області мають давні традиції, які формувалися під впливом козацької історії, промислового розвитку та багатонаціонального складу населення. До 2014 року в області діяли професійні театри, музеї, бібліотеки, музичні та художні школи, які представляли як народні, так і сучасні мистецькі напрямки. Луганщина відома своїми народними ремеслами (вишивка, різьблення по дереву), фольклором, музичним та поетичним мистецтвом, зокрема, збереглися пісенні традиції, пов'язані з козацьким і промисловим минулим регіону.
Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. на Луганщині склалася власна традиція домашнього іконопису — так звані «вдягнені» ікони. Вони мали блакитний фон, ретельно виписані найдрібніші деталі, великі і круглі зіниці у зображуваних персонажів. Оклади для таких ікон виготовлялися з дорогої тканини (як правило, з оксамиту), оздоблювалися шитвом, намистинками, камінчиками, фольгою.
Фестивалі:
Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. на Луганщині склалася власна традиція домашнього іконопису — так звані «вдягнені» ікони. Вони мали блакитний фон, ретельно виписані найдрібніші деталі, великі і круглі зіниці у зображуваних персонажів. Оклади для таких ікон виготовлялися з дорогої тканини (як правило, з оксамиту), оздоблювалися шитвом, намистинками, камінчиками, фольгою.
Фестивалі:
- «Воронцева слобода» — щорічний відкритий обласний молодіжний фестиваль-конкурс патріотичної пісні та поезії. смт. Білокуракине
- «Байбак-fest» - Фестиваль-конкурс української культури та фольклору. Твариною-символом області є бабак степовий, зокрема зображений на гербі області.
V.Видатні постаті.
«Постаті» — колективна праця в рамках проєкту «Культурне обличчя Донбасу» — збірник статей-нарисів про видатних людей Донбасу. Книга видана у 2011 році видавництвом «Східний видавничий дім» (Донецьк). «Постаті» включають нариси, творчі портрети 27 видатних людей Донбасу ХІХ-ХХІ ст. Це поети і науковці, композитори і співаки, геологи і економісти, управлінці і політики, журналісти і правозахисники.
До відомих людей Луганської області належать:
Письменники:
«Постаті» — колективна праця в рамках проєкту «Культурне обличчя Донбасу» — збірник статей-нарисів про видатних людей Донбасу. Книга видана у 2011 році видавництвом «Східний видавничий дім» (Донецьк). «Постаті» включають нариси, творчі портрети 27 видатних людей Донбасу ХІХ-ХХІ ст. Це поети і науковці, композитори і співаки, геологи і економісти, управлінці і політики, журналісти і правозахисники.
До відомих людей Луганської області належать:
Письменники:
- Сергій Жадан: Один із найвідоміших сучасних українських письменників, уродженець Старобільська, прозаїк, поет і перекладач.
- Володимир Сосюра: Видатний український поет-лірик, який народився на станції Дебальцеве.
- Ольга Стрижаченко: Поетеса та письменниця, яка народилася в селі Лісна Поляна Марківського району.
Спортсмени:
- Микола Чужиков: Олімпійський чемпіон з веслування на байдарці.
- Микола Бараннік: Майстер спорту України міжнародного класу, "Заслужений майстер спорту України".
- Ігор Краснослободцев: Альпініст та науковець-дослідник, який народився у місті Сватове.
VI.Історичні місця та пам'ятники архітектури.
У Луганській області нараховується 25 пам'яток архітектури національного значення.
Найбільш цікавими об’єктами в області є: пам’ятка природи Баранячі Лоби у Новоайдарі – унікальні крейдяні скелі висотою до 50 метрів, пам’ятка природи Королівські скелі у селищі Провалля – скеляні утворення висотою до 100 метрів, музей “Молода гвардія” в Краснодоні. Щодо головних природних рекреаційних ресурсів, то це мінеральні води різних типів. Типові та унікальні для степової ландшафтної зони природні комплекси охороняються в Луганському природному заповіднику.
У Луганській області нараховується 25 пам'яток архітектури національного значення.
Найбільш цікавими об’єктами в області є: пам’ятка природи Баранячі Лоби у Новоайдарі – унікальні крейдяні скелі висотою до 50 метрів, пам’ятка природи Королівські скелі у селищі Провалля – скеляні утворення висотою до 100 метрів, музей “Молода гвардія” в Краснодоні. Щодо головних природних рекреаційних ресурсів, то це мінеральні води різних типів. Типові та унікальні для степової ландшафтної зони природні комплекси охороняються в Луганському природному заповіднику.
- річка Сіверський Донець, яка є головною водною артерією регіону, а також низка озер та водосховищ;
- Луганський ливарний завод, заснований Карлом Гаскойном, що вважається однією з дат заснування Луганська.
- У центрі селища Марківка в сквері «Казка» встановлено памʼятник Чиполіно, як символ цибулі, якою Марківський край славиться ще з давніх часів.
- Одне із найулюбленіших місць місцевих мешканців Лисичанська для фото- та відеозйомки з унікальними пейзажами утворилося з шахти розкопок чорного вугілляю
- Комплекс споруд Новолимарівського кінного заводу (мур.): 1818 – 1822 рр. с.Новолимарівка
- Кремінський районний краєзнавчий музей розташовано у м. Кремінна Луганської області. Заснований 1966 року. Має близько 9 тисяч експонатів — пам'яток і предметів історії, археології, природознавства, етнографії і культури.
- Деркульський кінний завод – місце з двохсотрічної історією. Заснований був 253 роки тому за указом Катерини ІІ. Якщо на спорудження подивитися з квадрокоптера, можна побачити монограму імператриці. Незважаючи на те, що більшості будівель 100-200 років, їх все ще використовують за призначенням. Наприклад, унікальний пам'ятник архітектури – «Японський манеж». Так його називають в народі, але насправді ніякого відношення до Японії будівля не має. Швидше за все, своє друге ім'я манеж отримав через схожість із буддійським храмом.
VII.Кухня
Традиційні страви Луганщини включають:
Традиційні страви Луганщини включають:
- «Шахтарський торт»,
- «Капусняк з рибою»,
- «Рулет по-луганськи» (м'ясний рулет з омлетом)
- «Зелеківську зливанку».
- Кухня регіону також відома гарбузовою кашею, кулішем і деякими запозиченими стравами, такими як кавказький бозбаш.
VIII.Цікаві факти.
- Луганщина може похвалитися унікальним релігійним місцем – це скитський печерний монастир, що розташовується в урочищі Аксеньєво поблизу села Наугольне, що в Сватівському районі.
- Останнім за алфавітом у переліку всіх населених пунктів України значиться селище міського типу Ящикове, що знаходиться у Перевальському районі.
- Луганський чавуноливарний та гарматний завод постачав гармати та боєприпаси для армії, що боролася з Наполеоном.
- Місце, де знаходиться Сватове колись було на дні світового океану. На околицях місцеві жителі довго знаходили останки великих риб. Особливо багато таких знахідок у крейдяних горах.
- "Українські піраміди" або "Луганський Стоунхендж" - археологічна пам'ятка бронзового віку Мергелєва гряда, яка розташована в Перевальському районі неподалік селища Степанівка. Його вік становить близько 5000 років, а його площа – понад 10 гектарів.
- У 1888 з метою вивчення розвитку вугільної та соляної промисловості, та підготовки фахівців-гірників, у Лисичанській штейгерській школі побував видатний учений Дмитро Менделєєв, який прочитав низку лекцій та зустрічей з викладачами. На будівлі Музею історії розвитку вугільної промисловості Лисичанського кам'яновугільного району (вул. Менделєєва, 45), встановлена пам'ятна дошка про візит до школи штейгерів Менделєєва і Лутугіна, що тут розташовувалася.
- Старобільськ згадується у творі Іллі Ільфа та Євгена Петрова «12 стільців». З цього приводу у «Студентському» сквері ЛНУ імені Тараса Шевченка було встановлено пам'ятник Остапу Бендеру, який тривалий час тішив старобільчан та гостей міста.
- У червні 2012 року луганський колекціонер Микола Худобін відкрив перший у світі музей бразильського короля футболу – Пеле. Свою колекцію він збирав 40 років. Музей у Луганську відкрився перед Євро-2012.
- У центрі селища Марківка в сквері «Казка» встановлено памʼятник Чиполіно, як символ цибулі, якою Марківський край славиться ще з давніх часів.
- Одне із найулюбленіших місць місцевих мешканців Лисичанська для фото- та відеозйомки з унікальними пейзажами утворилося з шахти розкопок чорного вугілля.