Останні новини

 

Один день весняних канікул…
Одного гарного весняного дня, напередодні святкування світлого свята католицької Пасхи,  о 10 годині зібрався 7-Б клас на екскурсію до мукачівського монастиря. Що правда не в повному обсязі, але це все одно нас не зупинило.
На міському автобусі дістались ми центру міста, а потім , прогулюючись через парк Горького, прийшли до монастиря. Дорогою ми дуже багато та емоційно спілкувались, а як тільки ступили на священне місце, нас ,ніби, вимкнули. Ну, не зовсім замовкли, але гучність голосів автоматично знизилась. Дивно.
Ми з захопленням дивились на стародавню архітектуру. Піднявшись вище на сходи-побачили всю Чернечу гору, аж дух захопило. Краєвид доповнювали старі великі дерева. У стінах монастиря було так тихо, що здавалось, ніби там нікого нема. Ми подумали, що опинились у раю. Стіни були оздоблені чудовими іконами та полотнами на релігійну тематику. Ззовні монастир відреставрований, а в середині видно, що він тут вже не одно покоління. Шкода, що настінні малюнки вже стерлися і стіни почорніли. Виникало відчуття, що стіни горіли. Ми поставили свічки за здоров’я наших родин та насолоджувались красою приміщення.
Згодом ми піднялися вище на гору, де побачили нову каплицю. А трохи далі стоїть могутній дуб, ніби з казок Пушкіна. По ньому видно, що він дід дідів всіх дерев. Ми не могли налюбуватись цим дивом. І тут ми побачили декілька тендітних берізок. Дивовижний контраст : старий дуб та молоді берізки. Хтось пригадав «церемонію» обміну енергії : спочатку обійняти берізку і віддати все негативну енергію, а потім обійняти дуб і наповнитись позитивною , що ми негайно і зробили. Враження незабутні. Дуб стоїть на горі, а під дубом-лавка. Ми посиділи на ній, помилувались чудовими весняними краєвидами. Нажаль, наша екскурсія підходила до завершення, але по дорозі додому ми ще довго обмінювались враженнями і, навіть, створили плани на майбутнє.